- добродійник
- —————————————————————————————доброді́йникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
добродійник
Смотреть что такое "добродійник" в других словарях:
добродійник — (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), філантроп, доброчинець, добродій … Словник синонімів української мови
добродійник — а, ч. Той, хто дає кому небудь допомогу, підтримку і т. ін.; благодійник; прот. лиходій … Український тлумачний словник
добродій — я, ч. 1) Дорослий чоловік, перев. з привілейованих верств суспільства. || Форма ввічливого звертання до такого чоловіка. 2) розм. Те саме, що добродійник. 3) ірон. Про лиху, ненависну, небезпечну людину … Український тлумачний словник
добродійниця — і. Жін. до добродійник … Український тлумачний словник
благодійник — а, ч. 1) кого, чий, заст. Той, хто подає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник. 2) іст. Той, хто займається благодійністю … Український тлумачний словник
філантроп — а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець … Український тлумачний словник
філянтроп — тропа, ч. Пр. Людина, що любить інших людей і чинить їм добро, благодійник бідних, добродійник … Словник лемківскої говірки
добротворець — рця, ч. Те саме, що добродійник … Український тлумачний словник
доброчинець — нця, ч., рідко. Те саме, що добродійник … Український тлумачний словник
ласкавець — 1 іменник чоловічого роду, істота добродійник ласкавець 2 іменник чоловічого роду рослина … Орфографічний словник української мови
